Неврит лицьового нерва - це запальне захворювання. Характеризується ураженням лицьового нерва з наступним розвитком паралічу мімічних м'язів.
Залежно від причини можна виділити кілька форм захворювання:
- ідіопатична невропатія (параліч Белла) реєструється у 70-75% пацієнтів. Точна причина її не встановлена, проте відзначено, що пошкодження нерва виникає після перенесеної простуди або переохолодження;
- приблизно в 15% випадків причиною поразки лицьового нерва є запальні захворювання вуха (отит, мастоїдит) - отогенний невропатія;
- постинфекционная невропатія - досить рідкісна форма (всього близько 10% всіх випадків захворювання). Найчастіше вона виникає внаслідок ураження вірусом герпесу колінчастого вузла лицьового нерва (синдром Ханта). Також причиною цієї форми невриту можуть бути інші інфекції, наприклад, поліомієліт, епідемічний паротит і т.п.
Неврит лицьового нерва симптоматика включає перш за все ознаки одностороннього паралічу мімічних м'язів.
На стороні поразки кут рота опущений, щока кілька звисає.
Іноді перекіс рота в здорову сторону помітно навіть у спокійному стані, але особливо асиметрія проявляється при сміху, плачі, спробі ощеритися, надути щоки, свиснути.
При закриванні очей очна щілина не змикається повністю, неможливо наморщування чола, нахмурування брів з одного боку.
Залежно від рівня ураження нерва додатково можуть виникати сухість ока або сльозотеча; порушення смаку на одній половині мови; зниження слуху або загострене сприйняття звуків (гіперакузія).
Синдром Ханта або неврит лицьового нерва при ураженні вірусом герпесу клінічно відрізняється від невропатії лицьового нерва іншої етіології наявністю червоної болючої висипки в області вуха або в роті на одній стороні, поява якої передує розвитку мімічного паралічу.
Зазначена симптоматика невриту лицьового нерва настільки наочна, що захворювання не може бути не помічено самим хворим і оточуючими.
При появі слабкості м'язів обличчя слід негайно звернутися до невролога.
В ході діагностики лікарем істинний неврит лицьового нерва диференціюється з іншими захворюваннями, які могли стати причиною пошкодження лицьового нерва (інсульт, пухлина, ураження скроневої кістки і ін.). Для цього потрібне проведення МРТ або КТ головного мозку, рентгенографії черепа. При підозрі на інфекційну природу неврит лицьового нерва може знадобитися специфічне обстеження крові (визначення титру імуноглобулінів, полімеразна ланцюгова реакція).
Для успішного результату захворювання лікування повинно починатися негайно. Від призначеної лікарем неврологом госпіталізації відмовлятися не можна. Можна проходити лікування амбулаторно за умови постійного контролю невролога, тобто пацієнт повинен вчасно приходити на повторні огляди.
Головною і першочерговою метою лікування є зняття запалення і усунення набряку нерва. Для цього з перших днів захворювання призначаються протизапальні (нестероїдні препарати) і протинабрякові засоби, гормони.
Застосування противірусних препаратів в гострому періоді доцільно тільки в разі підтвердження герпетичного ураження лицьового нерва.
Найбільш активним препаратом проти вірусу герпесу є ацикловір. Ефективність призначення інших засобів, що відносяться до групи противірусних (арбідол, віферон, аміксин і т.п.), не підтверджене досить переконливою доказовою базою. Крім того, практично всі противірусні препарати надають дію на імунну систему, функції якої ще не вивчені досконально. Тому вплив на різні ланки імунітету противірусних препаратів може привести до негативних наслідків.
По завершенні гострого періоду невриту лицьового нерва (з другого тижня захворювання) в комплекс лікування включають фізіотерапевтичні процедури: УВЧ, контактна тепло (парафін, озокерит), масаж і гімнастика уражених м'язів обличчя.
При своєчасному і адекватному лікуванні прогноз захворювання сприятливий, руху мімічної мускулатури повністю відновлюються.
З повагою для Вас, лікар невролог медичного центру Єлістратов Володимир Іванович.