Глистяні інвазії (глисти, гельмінтози) — проблема століття. Наша клініка напрацювала позитивний досвід з діагностики та лікування глистів. За величиною спричинених здоров'ю шкоди глисти є однією з головних причин всіх хвороб та патологічних станів людини. За даними ВООЗ, понад 16 мільйонів смертей на рік обумовлено інфекційними та також паразитарними захворюваннями.
Дані про захворюваність часто занижені, оскільки глистяні інвазії часто протікають приховано під маскою різноманітних захворювань.
В Україні найбільш часто зустрічаються такі гельмінтози: ентеробіоз, аскаридоз, трематодоз. Зростає кількість хворих токсокарозом, трихінельозом. Реальна кількість людей які мають глистні інвазії (глисти) - значно вище, тому що аналіз калу на яйця глист або копрограма майже завжди негативний, навіть коли у хворого - явна клініка хвороби, але немає самого головного доказу - глисти не виявлені в аналізі калу (копрограма).
Гастроентеролог стверджує, що зростання захворюваності на глисти є наслідком високого забруднення навколишнього середовища яйцями глистів. Кріп, петрушка, огірки, помідори, полуниця - дуже часто є джерелом забруднення. Зростанню захворюваності на глисти також сприяє збільшення чисельності домашніх тварин.
Гастроентеролог розповідає : гельмінтози характеризуються хронічною інтоксикацією , аллергизацией організму, порушенням функціонування нервової, імунної систем, органів дихання, травної системи, болями в м'язах, збільшенням лімфатичних вузлів , анемією т.д.
У інфікованих дітей на глисти спостерігається затримка психічного, фізичного розвитку, стверджує гастроентеролог.
Мають місце теорії, що гельмінтози (глисти ) є пусковим моментом або провокуючим фактором для розвитку багатьох хронічних також онкологічних захворювань.
Небезпечні глистні інвазії здатністю викликати ускладнення загрожують життю: закупорку проток підшлункової залози і печінки (аж до абцеси), прорив кишечника з розвитком перитоніту, кишкову непрохідність, ін.
Гастроентеролог розповідає: гельмінтози (глисти) можуть виявлятися загальною слабкістю, головним болем, підвищеною нервозністю, порушенням сну, випаданням волосся, ламкістю нігтів, порушенням апетиту, свербінням шкіри, алергічними висипаннями, болями в животі, здуттям, проносами або запорами, наполегливою анемією, кашлем, нападами задухи, підвищеним слиновиділенням, багатьма іншими симптомами.
Діагноз гельмінтозу гастроентеролог підтверджує виявленням яєць паразитів або самих паразитів при дослідженні калу (копрограма) або інших біологічних середовищ організму. Серологічні методи дослідження (визначення антитіл у крові) вважаються менш точними, менш достовірними (70-75 %), так як часто різні гельмінтози (глисти) можуть викликати схожу імунологічну відповідь (перехресний імунітет).